Методологія формату

Організатори "Живої бібліотеки" зібрали увесь свій досвід, впорядкували його та зібрали разом у посібник.

Ця методичка містить всю необхідну інформацію, що необхідна для організації власної події у форматі "живої бібліотеки".
Якщо ви працюєте у громадьскій організації, що захищає інтереси меншин чи бореться з суспільно небезпечними явищами, рекомендую вам звернути увагу на цю методику.
Заходи цього формату, організовані Міжнародним Ал'янсом з ВІЛ/СНІД в Україні за участі різних партнерів мали великий успіх і надовго залишилися в пам'яті людей, які їх відвідали.

Отож, відкрийте "Живу бібліотеку" і ви. Ми раді поділитися своїм досвідом і ще раз прочитати цікаву книгу.

Посібник із впровадження "Живої бібліотеки".

Мэр - Книга

Во время проведения самого мероприятия для многих читателей было огромным сюрпризом, что такой человек, как мэр города, находится в одном ряду с такими же книжками как «ВИЧ-инфицированный», «Клиент программы заместительной терапии», «Волонтер» и ему можно задать любой-любой вопрос и быть услышанным и получить ответ. Те, кто библиотеку не посетил, были ошарашены новостью о том, что в обычное время, в обычном месте, можно было видеть рядом таких разных людей (наркоманов, ВИЧ-инфицированных, клиентов программы ЗПТ, неравнодушных к проблемам ВИЧ/СПИД, известных людей) и общаться с каждым на равных так, как это делал мэр города.
Марина Столярова, Каховка.

«Лично я считаю, что каждый взрослый, уважающий себя гражданин, просто обязан как минимум один раз в год пройти тестирование на ВИЧ. В наше время никто не может быть на 100% уверен в своем здоровье. Ранее, если у человека диагностировали ВИЧ, то он был либо наркоман, либо проститутка, либо гей. Реалии сегодняшнего дня говорят совсем обратное – ВИЧ может инфицироваться каждый».
Карасевич А.П., мэр г.Каховка

Сергей 20 лет

Презервативом не всегда пользуюсь, они сейчас дорогие, и как всегда под рукой нет. Прошел тест на ВИЧ, боялся, понял, никто не застрахован, вся жизнь пролетела перед глазами…

Надя

—Привіт, мене звати Надя. І я довго думала, пройти мені тест на ВІЛ/СНІД чи не пройти. І все-таки я вирішила, що краще знати. Який би він не був, але краще знати. Хоча дехто думає: “О, можливо краще не знати. Все одно життя не зміниться...” Але я думаю, що тоді, як би тест був позитивний, тоді би краще я думала про інших людей, а не про себе. Признаюсь чесно, трохи переживала, перед тим як стояла перед автобусом, але тоді я з полегшенням вздихнула.
Мушу сказати, що дуже багато нового дізналась на тренінгу і на консультуванні. Наприклад, я не знала, що від ВІЛ-інфікованих матерів тільки тридцять відсотків можуть народжуватися хворі дітки. Це звичайно класно, і я цього не знала. І ще про наркоманів, у нас були приклади як деякі змінилися. Дехто негативно ставиться до тих людей, думають, що люди не можуть змінитися. Я думаю, що людина може, якщо вона цього захоче. І я думаю, що увесь цей тренінг сам змінив моє життя. Я ще під емоціями...
— Після тесту тепер є якийсь мотив? Від тепер я...
— Від тепер я буду інакше ставитись до тих людей.
— А до свого поводження, свого бачення світу?
— Так. Я буду, певно, краще жити. Буду бачити життя яскравішим і буду іти впевненіше, і жити, насолоджуючись.
— Дякую.